розгрішати
РОЗГРІШАТИ, аю, аєш і РОЗГРІШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГРІШИТИ, шу, шиш, док., перех., заст., рідко. Відпускати кому-небудь його гріхи. Великий Пан розуміє, розгрішає гріхи кохання, тривогу перед божевіллям, смертю, муки заздрості, тугу закоханих... (У. Кравч., Вибр., 1958, 297); Патріарх завжди розгрішує її і дарує їй проскурки, пляшечки святої води, іконки і хрестики (Тулуб, Людолови, II, 1957, 469); - Того, що він [отець Телесницький] робив з дітьми, я не прощу і не розгрішу ніколи (Фр., IV, 1950, 235).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгрішаю | розгрішаємо |
2 особа | розгрішаєш | розгрішаєте |
3 особа | розгрішає | розгрішають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгрішатиму | розгрішатимемо |
2 особа | розгрішатимеш | розгрішатимете |
3 особа | розгрішатиме | розгрішатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розгрішав | розгрішали |
Жіночий рід | розгрішала | |
Середній рід | розгрішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгрішаймо | |
2 особа | розгрішай | розгрішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розгрішаючи | |
Минулий час | розгрішавши |