роздебендювати
РОЗДЕБЕНДЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех. і без додатка, діал. Знічев'я розмовляти. Спокійненько роздебендювали молодчики, і роздебендювали б, якби хлопці не підняли гвалту (Свидн., Люборацькі, 1955, 195); Старші, батьки родин, пили й роздебендювали про політику (Фр., VIII, 1952, 70); // Займатися балачками. - Хоч ви не каркайте. Не тямите нічого, то й не роздебендюйте (Стельмах, І, 1962, 388).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздебендюю | роздебендюємо |
2 особа | роздебендюєш | роздебендюєте |
3 особа | роздебендює | роздебендюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздебендюватиму | роздебендюватимемо |
2 особа | роздебендюватимеш | роздебендюватимете |
3 особа | роздебендюватиме | роздебендюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | роздебендював | роздебендювали |
Жіночий рід | роздебендювала | |
Середній рід | роздебендювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздебендюймо | |
2 особа | роздебендюй | роздебендюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | роздебендюючи | |
Минулий час | роздебендювавши |