роздрочуватися
РОЗДРОЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗДРОЧИТИСЯ, рочуся, рочишся, док., розм. 1. Те саме, що роздратовуватися 1. Роздрочилися всі троє до крайності, бо всі троє, спорячи, не добирали виразів (Л. Укр., V, 1956, 61); - К дияволу кармазинів! - загукала громада, роздрочившись, як бугаї (П. Куліш, Вибр., 1969, 72); Хоть нижчий він од січовика, а як роздрочився, так страшно й глянуть на його постать (Стор., І, 1957, 338).
2. тільки недок. Пас. до роздрочувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздрочуюся | роздрочуємося |
2 особа | роздрочуєшся | роздрочуєтеся |
3 особа | роздрочується | роздрочуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздрочуватимуся | роздрочуватимемося |
2 особа | роздрочуватимешся | роздрочуватиметеся |
3 особа | роздрочуватиметься | роздрочуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | роздрочувався | роздрочувалися |
Жіночий рід | роздрочувалася | |
Середній рід | роздрочувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздрочуймося | |
2 особа | роздрочуйся | роздрочуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | роздрочуючись | |
Минулий час | роздрочувавшись |