роздумуватися
РОЗДУМУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗДУМАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Те саме, що роздумувати 1. Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, але потім почав роздумуватися - і взяли його сумніви (Хотк., II, 1966, 103); Роздумався я отакечки, розгадався, та, трохи позітхавши, почав всміхатись (Вовчок, VI, 1956, 270): За минулим Валентин Модестович особливо не шкодував. Та коли отак роздумаєшся, якось сумно стає, що ті часи вже не повернуться (Шовк., Інженери, 1956, 159); // про кого - що; також із спол. що, як і т. ін. Розмірковувати з приводу кого-, чого-небудь. Частенько-часто, сидячи поруч із дівчиною, роздумувався він про свою жінку (Вовчок, І, 1955, 151); За роботою та за турботою і часу не було роздуматися, як же воно зі мною далі буде (Мур., Бук. повість, 1959, 5); // безос., рідко. Я любила самоту, мамо. В ній працювалося і роздумувалося так свобідно й легко (Коб., II, 1956, 322).
2. тільки док., розм., рідко. Те саме, що роздумувати 4. Горпина кинулася була, щоб завернути чоловіка, але зразу й роздумалася (Л. Янов., І, 1959, 333).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздумуюся | роздумуємося |
2 особа | роздумуєшся | роздумуєтеся |
3 особа | роздумується | роздумуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздумуватимуся | роздумуватимемося |
2 особа | роздумуватимешся | роздумуватиметеся |
3 особа | роздумуватиметься | роздумуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | роздумувався | роздумувалися |
Жіночий рід | роздумувалася | |
Середній рід | роздумувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздумуймося | |
2 особа | роздумуйся | роздумуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | роздумуючись | |
Минулий час | роздумувавшись |