розкачаний
РОЗКАЧАНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкачати1. Масу [сирну] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста (Укр. страви, 1957, 317); // у знач. прикм. Розкачаний шар тіста повинен мати однакову товщину, бо при випіканні тонкі місця згоряють, а товсті не пропікаються (Укр. страви, 1957, 321).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розкачаний | розкачана | розкачане | розкачані |
Родовий | розкачаного | розкачаної | розкачаного | розкачаних |
Давальний | розкачаному | розкачаній | розкачаному | розкачаним |
Знахідний | розкачаний, розкачаного | розкачану | розкачане | розкачані, розкачаних |
Орудний | розкачаним | розкачаною | розкачаним | розкачаними |
Місцевий | на/у розкачаному, розкачанім | на/у розкачаній | на/у розкачаному, розкачанім | на/у розкачаних |