розквоктатися
РОЗКВОКТАТИСЯ, вокчуся, вокчешся, док., розм. 1. Почати багато квоктати (у 1 знач.).
2. перен., ірон. Те саме, що розбурчатися. - А ти не лайся! - миролюбно усміхаючись, сказав Хома. - Чи варто сердитись через те, що баба розквокталась? (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 532); - Чого розквокталася, квочко! - гримнув Хорбут на Яшку (Мур., Бук. повість, 1959, 196).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розквокчуся | розквокчемося |
2 особа | розквокчешся | розквокчетеся |
3 особа | розквокчеться | розквокчуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розквоктався | розквокталися |
Жіночий рід | розквокталася | |
Середній рід | розквокталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розквокчімося | |
2 особа | розквокчись | розквокчіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розквоктавшись |