розкидний
РОЗКИДНИЙ, а, е. 1. Який можна розсунути, розкласти. Люди норовили спати не в душних кімнатах, а на балконах чи в палісадничках на розкидних ліжках, без ковдр (Збан., Сеспель, 1961, 160).
2. с. г. Який служить для розкидання, розсіювання зерна. За способом висіву сівалки поділяються на розкидні, рядкові, гніздові (Колг. енц., II, 1956, 489); // Який здійснюється способом розкидання, розсіювання. Мінеральні добрива (до 65 процентів) будуть вноситись переважно розкидним способом при основному обробітку грунту (Хлібороб Укр., 11, 1969, 15).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розкидний | розкидна | розкидне | розкидні |
Родовий | розкидного | розкидної | розкидного | розкидних |
Давальний | розкидному | розкидній | розкидному | розкидним |
Знахідний | розкидний, розкидного | розкидну | розкидне | розкидні, розкидних |
Орудний | розкидним | розкидною | розкидним | розкидними |
Місцевий | на/у розкидному, розкиднім | на/у розкидній | на/у розкидному, розкиднім | на/у розкидних |