розкипати
РОЗКИПАТИ, ає, недок., РОЗКИПІТИ, ить, док. 1. Те саме, що РОЗКИПАТИСЯ 1. Так розкипіла [картоплина], що з неї облізла майже вся шкірка (Багмут, Опов., 1959, 11); - А пшінце розкипіло та й добреньке. Коли б ще дав бог курятинку, а ще краще перепелятинку, то вже б справжнісінький чумацький був кулешик (Тют., Вир, 1964, 81).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкипаю | розкипаємо |
2 особа | розкипаєш | розкипаєте |
3 особа | розкипає | розкипають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкипатиму | розкипатимемо |
2 особа | розкипатимеш | розкипатимете |
3 особа | розкипатиме | розкипатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розкипав | розкипали |
Жіночий рід | розкипала | |
Середній рід | розкипало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкипаймо | |
2 особа | розкипай | розкипайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розкипаючи | |
Минулий час | розкипавши |