розколочувати
РОЗКОЛОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОЛОТИТИ, лочу, лотиш, док., перех. Розмішувати що-небудь, рівномірно розподіляючи в рідині. [Недоросток:] Що ж у вас болить? [Пріська:] Ох, під груди підпирає, мов колом... Розколоти, сину, попелу та солі, кажуть, помагає (Вас., III, 1960, 86); // Розбовтувати що-небудь, роблячи рідким. Розколотили сметану (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розколочую | розколочуємо |
2 особа | розколочуєш | розколочуєте |
3 особа | розколочує | розколочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розколочуватиму | розколочуватимемо |
2 особа | розколочуватимеш | розколочуватимете |
3 особа | розколочуватиме | розколочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розколочував | розколочували |
Жіночий рід | розколочувала | |
Середній рід | розколочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розколочуймо | |
2 особа | розколочуй | розколочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розколочуючи | |
Минулий час | розколочувавши |