розкоп
РОЗКОП, у, ч., рідко. Розкопане місце. На глибині близько 2,5 метра культурні нашарування закінчувались, і в розкопі деінде почав проступати материк (Наука.., 3, 1972, 31).
^ Закладати (закласти) розкоп - починати вести розкопки (у 2 знач.). З землі добуто уламки кісток, залишки вугілля, попіл... А коли заклали розкоп, уже перші шурфи підтвердили передбачення: тут під землею знаходиться ще одне палеолітичне житло (Знання.., 1, 1971, 12).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розкоп | розкопи |
Родовий | розкопу | розкопів |
Давальний | розкопові, розкопу | розкопам |
Знахідний | розкоп | розкопи |
Орудний | розкопом | розкопами |
Місцевий | на/у розкопі | на/у розкопах |
Кличний | розкопе | розкопи |