розкопирсувати
РОЗКОПИРСУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОПИРСАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Те саме, що розколупувати 1. - Біжімо! - командував Чіпаріу. - Все понад берегом. Може, наввипередки ми будемо спритніші. Яке щастя, що я розкопирсав одну шину в їхнього авто! (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 71).
2. Роздряпувати (болячку, рану, прищ і т. ін.). Розкопирсати виразку; // перен. Спричинювати моральні страждання, душевний біль. Про самого Чіпку гріх слово сказати! Та його хата низенька й тісна, його мати згорблена, стара, висушена гіркою нуждою та лихом, розкопирсали хижу, падку на розкоші та на прибуток ласу натуру Явдошину (Мирний, І, 1949, 357).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкопирсую | розкопирсуємо |
2 особа | розкопирсуєш | розкопирсуєте |
3 особа | розкопирсує | розкопирсують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкопирсуватиму | розкопирсуватимемо |
2 особа | розкопирсуватимеш | розкопирсуватимете |
3 особа | розкопирсуватиме | розкопирсуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розкопирсував | розкопирсували |
Жіночий рід | розкопирсувала | |
Середній рід | розкопирсувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкопирсуймо | |
2 особа | розкопирсуй | розкопирсуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розкопирсуючи | |
Минулий час | розкопирсувавши |