розкочення
РОЗКОЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розкочувати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розкочення | розкочення |
Родовий | розкочення | розкочень |
Давальний | розкоченню | розкоченням |
Знахідний | розкочення | розкочення |
Орудний | розкоченням | розкоченнями |
Місцевий | на/у розкоченні | на/у розкоченнях |
Кличний | розкочення | розкочення |