розкреслений
РОЗКРЕСЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкреслити. Розкресленим на квадрати виглядав цей чистий і акуратний закордон (Полт., Повість.., 1960, 398); Чітко розкреслена геометричним орнаментом біла стіна дзвіниці справді доповнює композицію, створює відчуття довершеності і повної гармонії (Наука.., 10, 1967, 10); // у знач. прикм. На аркушиках блокнота - розкреслені схеми, а під ними внизу - пояснення маршруту (Гончар, III, 1959, 276); Андрій то мовчки щось креслив теслярським олівцем на дошках, то вмикав пилу і сунув їй у гострі зуби вже готові, розкреслені дошки (Збан., Курил. о-ви, 1963, 210).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розкреслений | розкреслена | розкреслене | розкреслені |
Родовий | розкресленого | розкресленої | розкресленого | розкреслених |
Давальний | розкресленому | розкресленій | розкресленому | розкресленим |
Знахідний | розкреслений, розкресленого | розкреслену | розкреслене | розкреслені, розкреслених |
Орудний | розкресленим | розкресленою | розкресленим | розкресленими |
Місцевий | на/у розкресленому, розкресленім | на/у розкресленій | на/у розкресленому, розкресленім | на/у розкреслених |