розкрилювати
РОЗКРИЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко РОЗКРИЛИТИ, яю, яєш, недок., РОЗКРИЛИТИ, илю, илиш, док., перех. 1. Широко розгортати (крила). *Образно. Вітер розкрилює крила (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 62); Хай за туманами тими Крила розкрилить гроза (Ус., Листя.., 1956, 67).
2. перен. Широко розводити, розкидати в боки що-небудь ніби крила. Стоїть там дуб, могутній, як земля. Яке величчя і незламна сила! Як впевнено він віти розкриля! (Рильський, III, 1961, 282); Веселі киянки, Співці юнаки - Розкрилимо весла На хвилях ріки (Ус., Дорогами.., 1951, 90); Ковальов мимохіть розкрилив руки: - .. Хочу всіх вас обняти, як братів рідних (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 205).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкрилюю | розкрилюємо |
2 особа | розкрилюєш | розкрилюєте |
3 особа | розкрилює | розкрилюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкрилюватиму | розкрилюватимемо |
2 особа | розкрилюватимеш | розкрилюватимете |
3 особа | розкрилюватиме | розкрилюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розкрилював | розкрилювали |
Жіночий рід | розкрилювала | |
Середній рід | розкрилювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкрилюймо | |
2 особа | розкрилюй | розкрилюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розкрилюючи | |
Минулий час | розкрилювавши |