розкручення
РОЗКРУЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розкрутити, розкручувати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розкручення | розкручення |
Родовий | розкручення | розкручень |
Давальний | розкрученню | розкрученням |
Знахідний | розкручення | розкручення |
Орудний | розкрученням | розкрученнями |
Місцевий | на/у розкрученні | на/у розкрученнях |
Кличний | розкручення | розкручення |