розмахувати
РОЗМАХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМАХНУТИ, ну, неш, док. 1. неперех., чим і без додатка. Робити поривчасті махові рухи чим-небудь. У воротях свого двору догнала Горпина Якова, що ішов похнюпившись, і Свирида, що, розмахуючи, щось розказував йому (Мирний, І, 1954, 266); Михайло розмахував косою, гострив її, не даючи собі спочинку. Парубок хотів здивувати цю молоду жінку доброю роботою (Томч., Жменяки, 1964, 114).
2. перех. і неперех. Широко розводити, розкидати в боки (руки, крила і т. ін.). Він знов розмахнув дужими руками, немов збираючись розбивати ними скали (Фр., II, 1950, 8); Розмахнув [Віталик] руки, і вона просто в обійми падає йому (Гончар, Тронка, 1963, 160).
3. перех., розм. Різким рухом відводити вбік, піднімати руку або якийсь предмет (перев. для удару, кидка). Тато розмахнув бартку і вдарив плазом комусь по чолі (Коцюб., II, 1955, 311).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмахую | розмахуємо |
2 особа | розмахуєш | розмахуєте |
3 особа | розмахує | розмахують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмахуватиму | розмахуватимемо |
2 особа | розмахуватимеш | розмахуватимете |
3 особа | розмахуватиме | розмахуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розмахував | розмахували |
Жіночий рід | розмахувала | |
Середній рід | розмахувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмахуймо | |
2 особа | розмахуй | розмахуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розмахуючи | |
Минулий час | розмахувавши |