розмикання
РОЗМИКАННЯ, я, с . Дія за знач. розмикати і розмикатися. Обов'язковою умовою творення голосних є відкритість ротової порожнини. Розмикання і змикання її здійснює нижня щелепа (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 51); Вправи на місці. Розмикання групи від середини направо, наліво, на вказану кількість кроків (Худ. гімнаст., 1958, 68); Електрична дуга утворюється часто при розмиканні струму (Курс фізики, III, 1956, 132).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розмикання | розмикання |
Родовий | розмикання | розмикань |
Давальний | розмиканню | розмиканням |
Знахідний | розмикання | розмикання |
Орудний | розмиканням | розмиканнями |
Місцевий | на/у розмиканні | на/у розмиканнях |
Кличний | розмикання | розмикання |