розмишляти
РОЗМИШЛЯТИ, яю, яєш і рідко РОЗМИСЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМИСЛИТИ, лю, лиш, док. 1. Вдаватися до роздумів про що-небудь, обдумувати щось; роздумувати. Розмишляти Горовицю не було коли: телефон дзвонив і дзвонив (Смолич, Мир.., 1958, 541); По хвилині, розмислюючи, давав [Вишневецький] накази: - Вам, пане осавуле, з міліцією йти в обхід у напрямі на Чуднів (Ле, Наливайко, 1957, 55); Думками своїми розмисливши добре, Серцем жахнувсь Телемах, у гостеві бога пізнавши (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 37); // перев. док. Прийти до якогось висновку після деяких роздумів. По добрій праці, - розмислив Храпко, - можна й відпочити (Вовчок, VI, 1956, 277); - Я волів би, проте,- розмислив Коломієць,- наперед трохи порадитися з місіс Ліліан (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 428).
2. тільки недок., рідко. Розуміти що-небудь, розбиратися, бути обізнаним у чомусь. Хазяїн, річ таку почувши (А по-цапиному він дещо розмишляв), Йому дзвінок на шию намотав (Греб., І, 1957, 43).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмишляю | розмишляємо |
2 особа | розмишляєш | розмишляєте |
3 особа | розмишляє | розмишляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмишлятиму | розмишлятимемо |
2 особа | розмишлятимеш | розмишлятимете |
3 особа | розмишлятиме | розмишлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розмишляв | розмишляли |
Жіночий рід | розмишляла | |
Середній рід | розмишляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмишляймо | |
2 особа | розмишляй | розмишляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розмишляючи | |
Минулий час | розмишлявши |