рознуртований
РОЗНУРТОВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до рознуртувати 2.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рознуртований | рознуртована | рознуртоване | рознуртовані |
Родовий | рознуртованого | рознуртованої | рознуртованого | рознуртованих |
Давальний | рознуртованому | рознуртованій | рознуртованому | рознуртованим |
Знахідний | рознуртований, рознуртованого | рознуртовану | рознуртоване | рознуртовані, рознуртованих |
Орудний | рознуртованим | рознуртованою | рознуртованим | рознуртованими |
Місцевий | на/у рознуртованому, рознуртованім | на/у рознуртованій | на/у рознуртованому, рознуртованім | на/у рознуртованих |