розохочувати
РОЗОХОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗОХОТИТИ, очу, отиш, док., перех., розм. 1. до чого і без додатка. Викликати або посилювати у кого-небудь інтерес до чогось, бажання робити щось. Живущий, цілющий вечір і його розохотив до гульні (Н.-Лев., І, 1956, 353); Це все той Вася розохотив його, зачепивши професіональну струнку (Ю. Янов., II, 1954, 101).
2. в чому і без додатка, рідко. Послаблювати інтерес до чогось, викликати нехіть, небажання робити щось. Не розохочувала Пасьчиха чоловіка в його замірах (Горд., Заробітчани, 1949, 28).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розохочую | розохочуємо |
2 особа | розохочуєш | розохочуєте |
3 особа | розохочує | розохочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розохочуватиму | розохочуватимемо |
2 особа | розохочуватимеш | розохочуватимете |
3 особа | розохочуватиме | розохочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розохочував | розохочували |
Жіночий рід | розохочувала | |
Середній рід | розохочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розохочуймо | |
2 особа | розохочуй | розохочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розохочуючи | |
Минулий час | розохочувавши |