розпаскуджуватися
РОЗПАСКУДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПАСКУДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Набувати поганих нахилів, звичок; розбещуватися, псуватися. Юруш, розпаскудившись на панстві, не брався й за холодну воду (Н.-Лев., III, 1956, 303); - Щось ти дуже розпаскудився могоричами. - Теж мені піп знайшовся! - не ображаючись, розсміявся Клим (Стельмах, II, 1962, 350).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпаскуджуюся | розпаскуджуємося |
2 особа | розпаскуджуєшся | розпаскуджуєтеся |
3 особа | розпаскуджується | розпаскуджуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпаскуджуватимуся | розпаскуджуватимемося |
2 особа | розпаскуджуватимешся | розпаскуджуватиметеся |
3 особа | розпаскуджуватиметься | розпаскуджуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпаскуджувався | розпаскуджувалися |
Жіночий рід | розпаскуджувалася | |
Середній рід | розпаскуджувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпаскуджуймося | |
2 особа | розпаскуджуйся | розпаскуджуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розпаскуджуючись | |
Минулий час | розпаскуджувавшись |