розпатякувати
РОЗПАТЯКУВАТИ, ую, уєш, недок., зневажл. Вести багатослівні, беззмістовні розмови, говорити дурниці, нісенітниці; патякати. Вітя почав розпатякувати про те, що таке любов і до чого вона доводить (Вас., II, 1959, 174); // Говорити те, чого не можна розголошувати; базікати. - Він тут що хоче, те й робить, розпусник такий...- Ну ти, стара, не дуже-то розпатякуй, бо як дізнається пан... (Добр., Очак. розмир, 1965, 26).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпатякую | розпатякуємо |
2 особа | розпатякуєш | розпатякуєте |
3 особа | розпатякує | розпатякують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпатякуватиму | розпатякуватимемо |
2 особа | розпатякуватимеш | розпатякуватимете |
3 особа | розпатякуватиме | розпатякуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпатякував | розпатякували |
Жіночий рід | розпатякувала | |
Середній рід | розпатякувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпатякуймо | |
2 особа | розпатякуй | розпатякуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розпатякуючи | |
Минулий час | розпатякувавши |