розперізуватися
РОЗПЕРІЗУВАТИСЯ і рідко РОЗПЕРЕЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПЕРЕЗАТИСЯ, ежуся, ежешся, док. 1. Розв'язувати, розстібати на собі або знімати з себе пояс. Тим часом Микола, скінчивши молитву, розперізується і лягає на постелі (Фр., IX, 1952, 108); Антін звівся на ноги. Він розперезався, зв'язав мотузкою хмиз, звалив в'язку на плечі і пішов (Чорн., Визвол. земля, 1950, 44).
2. перен. Ставати нестриманим, свавільним, нахабним. - Даремно ми дозволяємо розперезуватися різним стилягам,- казав хтось невдоволено (Збан., Мор. чайка, 1959, 73); Пастухові Саві ввірвався терпець, вже надто розперезалася Саливонова компанія (Горд., Дівчина.., 1954, 8).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розперізуюся | розперізуємося |
2 особа | розперізуєшся | розперізуєтеся |
3 особа | розперізується | розперізуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розперізуватимуся | розперізуватимемося |
2 особа | розперізуватимешся | розперізуватиметеся |
3 особа | розперізуватиметься | розперізуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розперізувався | розперізувалися |
Жіночий рід | розперізувалася | |
Середній рід | розперізувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розперізуймося | |
2 особа | розперізуйся | розперізуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розперізуючись | |
Минулий час | розперізувавшись |