розпростиратися
РОЗПРОСТИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РОЗПРОСТЕРТИСЯ, труся, трешся, док. 1. Займати велику площину, далеко простиратися. З його вікон падало матове світло, і ліниво розпростирався довжезний сад за ним (Коб., II, 1956, 17); Синім благосним шатром розпростерлося небо (Хотк., II, 1966, 42).
2. Лежати вільно, у невимушеній позі. Жінка лежала ницьма, розпростершись долі (Л. Укр., III, 1952, 179); Мар'яна.. скочила на ліжко, розпростерлась на ньому, закинувши руки за голову (Стельмах, II, 1962, 400).
3. перен. Запобігати перед ким-небудь, поступаючись своєю гідністю; плазувати. [Нечай:] В Парижі інтелігенція привітала російського царя, розпростерлась перед ним (Сміл., Черв. троянда, 1955, 20).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпростираюся | розпростираємося |
2 особа | розпростираєшся | розпростираєтеся |
3 особа | розпростирається | розпростираються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпростиратимуся | розпростиратимемося |
2 особа | розпростиратимешся | розпростиратиметеся |
3 особа | розпростиратиметься | розпростиратимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпростирався | розпростиралися |
Жіночий рід | розпростиралася | |
Середній рід | розпростиралося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпростираймося | |
2 особа | розпростирайся | розпростирайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розпростираючись | |
Минулий час | розпростиравшись |