розпросторювати
РОЗПРОСТОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПРОСТОРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Простягати в різних напрямах, займаючи великий простір. Він почав знову сітку сплітати, тілько тепер не малу й тонку, - тепер він розкинув її геть, розпросторив на всі боки (Мирний, І, 1954, 160); // Широко розкидати, розсувати. Ой шуми ти, наш сад, Задоволеним гулом. Розпросторюй гілля Понад шляхом широким (Криж., Срібне весілля, 1957, 308).
2. перен., рідко. Розповсюджувати, поширювати що-небудь. Святі заповіді розпросторюють (Мирний, V, 1955, 106); Вона.. здатна дати [добро] особам, на котрі вона [народність] змагає розпросторити свою діяльність (Драг., І, 1970, 291).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпросторюю | розпросторюємо |
2 особа | розпросторюєш | розпросторюєте |
3 особа | розпросторює | розпросторюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпросторюватиму | розпросторюватимемо |
2 особа | розпросторюватимеш | розпросторюватимете |
3 особа | розпросторюватиме | розпросторюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпросторював | розпросторювали |
Жіночий рід | розпросторювала | |
Середній рід | розпросторювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпросторюймо | |
2 особа | розпросторюй | розпросторюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розпросторюючи | |
Минулий час | розпросторювавши |