розрадувати
РОЗРАДУВАТИ, ую, уєш, док., перех., рідко. Викликати радість; розвеселити. Сам вид тих невинних, товстеньких та повільних ковблів [ковбликів] розрадував щучине серце (Фр., III, 1950, 332).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розрадую | розрадуємо |
2 особа | розрадуєш | розрадуєте |
3 особа | розрадує | розрадують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розрадував | розрадували |
Жіночий рід | розрадувала | |
Середній рід | розрадувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розрадуймо | |
2 особа | розрадуй | розрадуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розрадувавши |