розрухувати
РОЗРУХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗРУХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що розворушувати 2. - Вона все так завзято мовчала, що я остаточно втратив надію розрухати її до переписки зо мною (Коб., II, 1956, 310); Я вмисне затівав яку-небудь далеку прогулку [прогулянку] чи поїздку, аби хоч трохи розрухати бідного хлопця (Хотк., І, 1966, 156).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розрухую | розрухуємо |
2 особа | розрухуєш | розрухуєте |
3 особа | розрухує | розрухують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розрухуватиму | розрухуватимемо |
2 особа | розрухуватимеш | розрухуватимете |
3 особа | розрухуватиме | розрухуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розрухував | розрухували |
Жіночий рід | розрухувала | |
Середній рід | розрухувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розрухуймо | |
2 особа | розрухуй | розрухуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розрухуючи | |
Минулий час | розрухувавши |