розсекречувати
РОЗСЕКРЕЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСЕКРЕТИТИ, ечу, етиш, док., перех. 1. Робити доступним, відомим те, що раніше було секретним, таємним. - Ви яке мали право розсекречувати таємні документи штабу? - сухо запитав я писаря (Збан., Ліс. красуня, 1955, 84); - Сам факт вибуху бомби [атомної] вже розсекретив її існування (Рибак, Час.., 1960, 244).
2. розм. Усувати кого-небудь від секретної роботи.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсекречую | розсекречуємо |
2 особа | розсекречуєш | розсекречуєте |
3 особа | розсекречує | розсекречують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсекречуватиму | розсекречуватимемо |
2 особа | розсекречуватимеш | розсекречуватимете |
3 особа | розсекречуватиме | розсекречуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розсекречував | розсекречували |
Жіночий рід | розсекречувала | |
Середній рід | розсекречувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсекречуймо | |
2 особа | розсекречуй | розсекречуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розсекречуючи | |
Минулий час | розсекречувавши |