розсипний
РОЗСИПНИЙ, а, е. 1. Який складається з окремих крупинок або зерен; сипкий. Розпочалися інтенсивні пошуки й розробка родовищ корінного, рудного золота, запаси якого куди більші, ніж розсипного (Наука.., 1, 1970, 8); // Який продається на штуки; // Розрізнений, окремий, поодинокий. Геологи розвідали тут [в Якутії] багатющі корінні і розсипні родовища алмазів (Наука.., 3, 1958, 2).
@ Розсипний стрій - розташування стрільців ланцюгом на значній відстані один від одного. У Римнікському бойовиську яскравіше, ніж у якомусь іншому, визначився полководницький талант Суворова і перевага його стратегії, що полягала в бездоганній маневреності військ і вмілому поєднанні дій колон з розсипним строєм (Добр., Очак. розмир, 1965, 245).
2. перен. Роздрібнений, уривчастий (про звуки). Тихо. Тільки земля гуде розсипним тупотінням копит (Тулуб, Людолови, II, 1957, 150).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розсипний | розсипна | розсипне | розсипні |
Родовий | розсипного | розсипної | розсипного | розсипних |
Давальний | розсипному | розсипній | розсипному | розсипним |
Знахідний | розсипний, розсипного | розсипну | розсипне | розсипні, розсипних |
Орудний | розсипним | розсипною | розсипним | розсипними |
Місцевий | на/у розсипному, розсипнім | на/у розсипній | на/у розсипному, розсипнім | на/у розсипних |