розсміятися
РОЗСМІЯТИСЯ, іюся, ієшся, док. Почати сміятися; засміятися. - Ну, так хто кого? - не обертаючись, щоб не розсміятися з гороб'ячої завзятості Кушніра, питає Свирид (Стельмах, II, 1962, 13); Наталя тільки розсміялася, глянувши на його розгублене обличчя, і нікуди не пішла (Собко, Шлях.., 1948, 11); * Образно. Під сонцем мій садок аж розсміявся (Речм., Твій побратим, 1962, 79).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсміюся | розсміємося |
2 особа | розсмієшся | розсмієтеся |
3 особа | розсміється | розсміються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розсміявся | розсміялися |
Жіночий рід | розсміялася | |
Середній рід | розсміялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсміймося | |
2 особа | розсмійся | розсмійтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розсміявшись |