розсупонювати
РОЗСУПОНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСУПОНИТИ, ню, ниш, док., перех. Розв'язувати супоню, що стягує хомут запряженого коня. Зрозумів Семен, що не вставати більше його Сірому, його доброму помічникові. Кинувся до нього, розсупонив, розстебнув тремтячими руками черезсіделень, дугу зняв... (Хотк., І, 1966, 129); // перен., розм. Розв'язувати, розпускати що-небудь зв'язане, стягнуте. Магнат лютився, розсупонював свою калитку, кидав п'яній зграї золоті червінці (Мирний, І, 1949, 186); Прокопчук зняв із себе торбу, розсупонив її, вийняв сало (Тют., Вир, 1964, 357).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсупонюю | розсупонюємо |
2 особа | розсупонюєш | розсупонюєте |
3 особа | розсупонює | розсупонюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсупонюватиму | розсупонюватимемо |
2 особа | розсупонюватимеш | розсупонюватимете |
3 особа | розсупонюватиме | розсупонюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розсупонював | розсупонювали |
Жіночий рід | розсупонювала | |
Середній рід | розсупонювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсупонюймо | |
2 особа | розсупонюй | розсупонюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розсупонюючи | |
Минулий час | розсупонювавши |