розхрестя
РОЗХРЕСТЯ, я, с., розм. Те саме, що перехрестя 1. На розхресті солдатських доріг тремтять, мов деревцята на осіннім вітрі, посиротілі діти!.. (Бабляк, Жванчик, 1967, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розхрестя | розхрестя |
Родовий | розхрестя | розхресть |
Давальний | розхрестю | розхрестям |
Знахідний | розхрестя | розхрестя |
Орудний | розхрестям | розхрестями |
Місцевий | на/у розхресті | на/у розхрестях |
Кличний | розхрестя | розхрестя |