розцінка
РОЗЦІНКА1, и, ж. 1. Установлена вартість, ціна якого-небудь товару.
2. перев. мн. Установлені ставки оплати за одиницю виробітку при відрядній роботі. Правління колгоспу переглянуло розцінки і норми виробітку і скоротило.. штат адміністративно-обслуговуючого персоналу (Колг. Укр., 7, 1956, 9); Водій за доставку вантажу в зворотному напрямку одержував зарплату по дуже знижених розцінках (Ком. Укр., 6, 1966, 41).
3. перен. Думка, судження про кого-, що-небудь; оцінка.
4. перен., заст. Осуд кого-, чого-небудь.
РОЗЦІНКА2, и, ж. Дія за знач. розцінити, розцінювати. В тих майстернях, що залишились в руках хазяїв, Комуна встановила контроль над розцінкою робіт (Нова іст., 1957, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розцінка | розцінки |
Родовий | розцінки | розцінок |
Давальний | розцінці | розцінкам |
Знахідний | розцінку | розцінки |
Орудний | розцінкою | розцінками |
Місцевий | на/у розцінці | на/у розцінках |
Кличний | розцінко | розцінки |