розчаровувати
РОЗЧАРОВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧАРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Вселяти в кого-небудь розчарування ким-, чим-небудь. - Я не буду розчаровувати його.. і пораджу йому уважно вивчити наш завод (Шовк., Інженери, 1956, 28); Про мене склалася така думка, що я - людина надзвичайно скромна, і я боюся своїх читачів розчарувати в тому (Вас., IV, 1960, 56); Його виступ розчарував Марійку (Донч., V, 1957, 466).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчаровую | розчаровуємо |
2 особа | розчаровуєш | розчаровуєте |
3 особа | розчаровує | розчаровують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчаровуватиму | розчаровуватимемо |
2 особа | розчаровуватимеш | розчаровуватимете |
3 особа | розчаровуватиме | розчаровуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розчаровував | розчаровували |
Жіночий рід | розчаровувала | |
Середній рід | розчаровувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчаровуймо | |
2 особа | розчаровуй | розчаровуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розчаровуючи | |
Минулий час | розчаровувавши |