розчленування
РОЗЧЛЕНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розчленувати, розчленовувати. В насильницькому розчленуванні західноукраїнських земель ганебну роль відіграли українські буржуазні націоналісти, які вступили в злочинну змову з правлячими колами імперіалістичних держав (Ком. Укр., 9, 1969, 6); Розчленування процесів на операції потрібне для виявлення резервів економії часу за рахунок правильнішого виконання окремих операцій (Техн. нормув.., 1958, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розчленування | розчленування |
Родовий | розчленування | розчленувань |
Давальний | розчленуванню | розчленуванням |
Знахідний | розчленування | розчленування |
Орудний | розчленуванням | розчленуваннями |
Місцевий | на/у розчленуванні | на/у розчленуваннях |
Кличний | розчленування | розчленування |