розчухрувати
РОЗЧУХРУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧУХРАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. розм. Розкуйовдити, сплутати і т. ін. (волосся). Гмиря рукою розчухрав свою густу руду бороду й стояв поважний, як на криласі в церкві в неділю - староста ж церковний (Головко, II, 1957, 220).
2. тільки док., перен., розм. Розбити, розтрощити кого-, що-небудь. Ой, вже ж тії, Турецькії, Війська розчухрали (Г.-Арт., Байки.., 1958, 164); Прокляті вітри роздулися, А море з лиха аж реве.. Всі човники їх [троянців] розчухрало (Котл., І, 1952, 67).
3. спец. Очищати, розчісуючи і розділяючи на волокна (вовну).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчухрую | розчухруємо |
2 особа | розчухруєш | розчухруєте |
3 особа | розчухрує | розчухрують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчухруватиму | розчухруватимемо |
2 особа | розчухруватимеш | розчухруватимете |
3 особа | розчухруватиме | розчухруватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розчухрував | розчухрували |
Жіночий рід | розчухрувала | |
Середній рід | розчухрувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчухруймо | |
2 особа | розчухруй | розчухруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розчухруючи | |
Минулий час | розчухрувавши |