розчісувати
РОЗЧІСУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧЕСАТИ, ешу, ешеш, док., перех. 1. Розділяти волосся на пасма, проводячи чим-небудь (перев. гребінцем) по всій його довжині. Соломія.. щодня прибиралась, розчісувала свою довгу косу, заплітала в дрібушки (Н.-Лев., VI, 1966, 344); Джмелик,.. вийнявши з кишені кавалерійської куртки роговий гребінчик, розчісує свої буйні, скуйовджені вві сні кучері (Тют., Вир, 1964, 191); Болотников розчесав рукою закучерявлену, рідкувату бороду (Ле, Побратими, 1954, 11); *Образно. Змиють чумакові головоньку дрібні дощі, а розчешуть густі терни (Коцюб., І, 1955, 180).
2. тільки док., перен., фам. Завдати кому-небудь поразки, побити когось. Січовики своїм рішучим нападом збили й Гульського, і здавалося, що полковник використає нагоду і розчеше деморалізовану ватагу (Ле, Україна, 1940, 50).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчісую | розчісуємо |
2 особа | розчісуєш | розчісуєте |
3 особа | розчісує | розчісують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчісуватиму | розчісуватимемо |
2 особа | розчісуватимеш | розчісуватимете |
3 особа | розчісуватиме | розчісуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розчісував | розчісували |
Жіночий рід | розчісувала | |
Середній рід | розчісувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчісуймо | |
2 особа | розчісуй | розчісуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розчісуючи | |
Минулий час | розчісувавши |