рокотання
РОКОТАННЯ, я, с. Дія за знач. рокотати і звуки, утворювані цією дією. Удари грому зливалися в безперервне сердите рокотання, що перекочувалося з одного до другого краю неба (Добр., Тече річка.., 1961, 94); Я знаю синь небес після квітневих бур,.. Дніпра широкого тривожне рокотання (Шпорта, Вибр., 1958, 200); Високо в небі почулось глухе рокотання моторів (Цюпа, Назустріч.., 1958, 227); Рокотання цимбалів заворожувало слухачів (Мас., Під небом.., 1961, 54); Здалека крізь той клекіт доносилося рівне, голосне рокотання жаб (Фр., III, 1950, 433).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рокотання | рокотання |
Родовий | рокотання | рокотань |
Давальний | рокотанню | рокотанням |
Знахідний | рокотання | рокотання |
Орудний | рокотанням | рокотаннями |
Місцевий | на/у рокотанні | на/у рокотаннях |
Кличний | рокотання | рокотання |