романтик
РОМАНТИК, а, ч. 1. Послідовник романтизму (у 1, 2 знач.). Жуковський.. перекладав і німецьких романтиків, і Гомера (Рильський, III, 1955, 136); Як відомо, саме романтики першими в літературі почали щедро черпати із скарбниці усної народної творчості, їм вона була завжди близькою (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 26); Жанровими особливостями балади Шевченка близькі до балад прогресивних українських романтиків (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 47).
2. Романтично настроєна людина, схильна до мрійності, до ідеалізації дійсності. Влас був з натури романтиком, і незабаром сама пригода, героїчність ситуації та близькість коханої дівчини захопили його цілком (Дмит., Наречена, 1959, 78); Дівчата прийшли сюди - завзяті і юні романтики.. - з усіх кінців України (Цюпа, Україна.., 1960, 160).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | романтик | романтики |
Родовий | романтика | романтиків |
Давальний | романтикові, романтику | романтикам |
Знахідний | романтика | романтиків |
Орудний | романтиком | романтиками |
Місцевий | на/у романтику, романтикові | на/у романтиках |
Кличний | романтику | романтики |
романтика
РОМАНТИКА, и, ж. 1. Те саме, що романтизм 2, 3. В літературних напрямках скрізь панує польська романтика, підмішана німецьким сентименталізмом XVIII віку (Коцюб., III, 1956, 31); Сама романтика в нашій літературі тим зріліша і крилатіша, чим тривкіше вона спирається на глибоке реалістичне проникнення в життя (Про багатство л-ри, 1959, 157); Справжньому художнику-новатору не може бути чужою революційна романтика, яка допомагає знаходити високе у нашій дійсності, у малому бачити велике, у звичайному - незвичайне (Ком. Укр., 12, 1963, 48); Мене він [О. Довженко] прив'язав до себе дружніми рефренами і талановитістю конкретної романтики (Ю. Янов., V, 1959, 121); Наталя довго говорила про Остапчука. Таких, як він, мало.. Чутливий, багатий душею. В нього є мрія, романтика (Жур., Вечір.., 1958. 172).
@ Купатися в романтиці див. купатися.
2. Незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. - В цій професії я бачила стільки поезії, романтики... (Донч., V, 1957, 437); Далека подорож всміхалася їй незнаними пригодами, привабною романтикою (Кач., II, 1958, 25); У романтичний край легенд у наші дні прийшла нова романтика, і нові легенди народжуються серед гір і полонин (Цюпа, Україна.., 1960, 283); // Героїка, піднесення (боротьби, праці і т. ін.). Тематика поезій Л. Первомайського тісно зв'язана з життям і боротьбою ленінського комсомолу в роки громадянської війни і в період соціалістичного будівництва. Його вірші пройняті романтикою боїв і творчих дерзань (Іст. укр. літ., II, 1956, 82); Романтика праці твоєї Ввійде у віки, комсомол! (С. Ол., Вибр., 1959, 244); Любов до вітчизни, непримиренність до ворога-окупанта, а найбільше, мабуть, виховувана змалку ненависть до паразита-буржуя і сама романтика збройної боротьби привели їх [робітників] у лави майбутніх активних бійців (Смолич, V, 1959, 462).
3. збірн., рідко. Романтичні твори літератури й мистецтва. Під впливом Лімбаха я покинув читати інші [твори французьких письменників], а зачитувався натомість історичними повістями Шпіндлера та фантастичною романтикою Гофмана (Фр., IV, 1950, 248).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | романтика | романтики |
Родовий | романтики | романтик |
Давальний | романтиці | романтикам |
Знахідний | романтику | романтики |
Орудний | романтикою | романтиками |
Місцевий | на/у романтиці | на/у романтиках |
Кличний | романтико | романтики |