романіст
РОМАНІСТ1, а, ч. Письменник, який створює романи (див. роман1 1); автор романів. Емоціональна насиченість, образні порівняння в описах і портретних малюнках - характерна риса стилю Івана Ле як історичного романіста (Іст. укр. літ., II, 1956, 204); Я зовсім не хочу відчувати себе романістом. Коли я читаю роман.., я уявляю собі заклопотаного автора. Він сидить біля столу, повний всілякої премудрості, знань і вражень (Ю. Янов., II, 1958, 30); Кілька разів поривався [Ломов] читати першу сторінку нового роману, одержаного разом з гучним написом від товариша, молодого романіста (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 356).
РОМАНІСТ2, а, ч. 1. Фахівець з романської філології.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | романіст | романісти |
Родовий | романіста | романістів |
Давальний | романістові, романісту | романістам |
Знахідний | романіста | романістів |
Орудний | романістом | романістами |
Місцевий | на/у романісті, романістові | на/у романістах |
Кличний | романісте | романісти |