руйнівний
РУЙНІВНИЙ, а, е. Який руйнує що-небудь. На полях вистигають повноколосі жита, переливаються мідними струнами арф високі пшениці. Аж не віриться, що цією землею ще так недавно пройшла страшна, руйнівна сила (Збан., Єдина, 1959, 394); Крім відокремлення князівств, на економічному становищі Києва [у XII ст.] і Київської землі тяжко позначалися руйнівні князівські усобиці і напади половців (Іст. УРСР, І, 1953, 89); Якщо її [деревину] своєчасно не просушити, то при несприятливих умовах в її клітинах відбуваються певні біохімічні зміни, що сприяють руйнівній дії грибків (Стол.-буд. справа, 1957, 41).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | руйнівний | руйнівна | руйнівне | руйнівні |
Родовий | руйнівного | руйнівної | руйнівного | руйнівних |
Давальний | руйнівному | руйнівній | руйнівному | руйнівним |
Знахідний | руйнівний, руйнівного | руйнівну | руйнівне | руйнівні, руйнівних |
Орудний | руйнівним | руйнівною | руйнівним | руйнівними |
Місцевий | на/у руйнівному, руйнівнім | на/у руйнівній | на/у руйнівному, руйнівнім | на/у руйнівних |