рулетка
РУЛЕТКА, и, ж. 1. Вузька металева, полотняна або клейончата стрічка з поділками, згорнута в рулон у футлярі; признач. для вимірювання невеликих відстаней. Віддалі вимірюють різними способами: рулеткою, мірною стрічкою, землемірним циркулем, спеціальними приладами - лічильниками (Фіз. геогр., 5, 1956, 14); Побачивши заводських, він кинув технікові стальну рулетку й побіг назустріч (Кучер, Трудна любов, 1960, 407).
2. Спеціальний пристрій для певного роду азартної гри, а також сама ця гра. Прогуляли й промарнували вони вдвох з батьком по заграницях та в Монако на рулетці село й сахарню (Н.-Лев., III, 1954, 305).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рулетка | рулетки |
Родовий | рулетки | рулеток |
Давальний | рулетці | рулеткам |
Знахідний | рулетку | рулетки |
Орудний | рулеткою | рулетками |
Місцевий | на/у рулетці | на/у рулетках |
Кличний | рулетко | рулетки |