рум'янити
РУМ'ЯНИТИ, ню, ниш, недок., перех. 1. Викликати рум'янець (у 1 знач.) на щоках, обличчі. Рум'янить вітер щоки у колгоспівських дівчат (Сос., Щастя.., 1962, 95).
2. Покривати, фарбувати щоки, обличчя рум'янами.
3. перен. Надавати чому-небудь рожево-червоного або багряного забарвлення. Уже за Оршею в садах Зоря рум'янить схід (Нагн., Вибр., 1950, 154); Сонце рум'янило гори й дерева.
4. перен. Дією сонця і теплого повітря червонити бік (боки) плодів. Зелене і пахуче літо рум'янить яблука в садах (Сос., Близька далина, 1960, 47).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рум'яню | рум'янимо |
2 особа | рум'яниш | рум'яните |
3 особа | рум'янить | рум'янять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рум'янитиму | рум'янитимемо |
2 особа | рум'янитимеш | рум'янитимете |
3 особа | рум'янитиме | рум'янитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | рум'янив | рум'янили |
Жіночий рід | рум'янила | |
Середній рід | рум'янило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рум'яньмо | |
2 особа | рум'янь | рум'яньте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | рум'янячи | |
Минулий час | рум'янивши |