рябити
РЯБИТИ, ить, недок. 1. перех. Робити що-небудь рябим, строкатим.
2. безос., перех. Утворюючи брижі, дрібні хвилі на поверхні води, робити її рябою. У численних рівчаках та ставках рябило вітром воду (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 577).
@ [Аж] в очах рябить (рябило), безос.- те саме, що [Аж] в очах рябіє (рябіло) (див. рябіти).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рябю | рябимо |
2 особа | рябиш | рябите |
3 особа | рябить | рябать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рябитиму | рябитимемо |
2 особа | рябитимеш | рябитимете |
3 особа | рябитиме | рябитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | рябив | рябили |
Жіночий рід | рябила | |
Середній рід | рябило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рябьмо | |
2 особа | рябь | рябьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | рябячи | |
Минулий час | рябивши |