рідненький
РІДНЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до рідний. - Будьте мені батеньком рідненьким! не гнушайтесь бідним сиротою!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 57); [Мар'яна:] Який щирий та вірний був би козак з мене! Як би я тоді боронила.. наш край рідненький... (Вас., III, 1960, 29); - Степане Васильовичу, рідненький, - плачучи, охопила [Дарина] його руками, притулилась до нього, не сміючи поцілувати (Стельмах, І, 1962, 602).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рідненький | рідненька | рідненьке | рідненькі |
Родовий | рідненького | рідненької | рідненького | рідненьких |
Давальний | рідненькому | рідненькій | рідненькому | рідненьким |
Знахідний | рідненький, рідненького | рідненьку | рідненьке | рідненькі, рідненьких |
Орудний | рідненьким | рідненькою | рідненьким | рідненькими |
Місцевий | на/у рідненькому, рідненькім | на/у рідненькій | на/у рідненькому, рідненькім | на/у рідненьких |