ріднесенький
РІДНЕСЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до рідний. - Діточки ж мої, чаєняточка! Підходьте під материнське благословеніє - хай вас ненька ріднесенька на все добре благословить! - заклопоталася бабуся (Л. Янов., І, 1959, 60); Засоромивсь осміяний Горобець Та й покинув ріднесенький табунець (Гл., Вибр., 1951, 53); Кожного я знаю, мене кожне знає; там мені і стежечки знакомісінькі, хати усі відомісінькі, - там земля ріднесенька! (Вовчок, І, 1955, 146).
Матінко моя ріднесенька! - уживається в знач. виг. при вираженні різних почуттів. - Матінко моя ріднесенька, що тут сотворилося! Гуде, гуркоче, свистить, одним словом, такий шум зчинився, що нічого не чути (Тют., Вир, 1964, 261).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ріднесенький | ріднесенька | ріднесеньке | ріднесенькі |
Родовий | ріднесенького | ріднесенької | ріднесенького | ріднесеньких |
Давальний | ріднесенькому | ріднесенькій | ріднесенькому | ріднесеньким |
Знахідний | ріднесенький, ріднесенького | ріднесеньку | ріднесеньке | ріднесенькі, ріднесеньких |
Орудний | ріднесеньким | ріднесенькою | ріднесеньким | ріднесенькими |
Місцевий | на/у ріднесенькому, ріднесенькім | на/у ріднесенькій | на/у ріднесенькому, ріднесенькім | на/у ріднесеньких |