різкість
РІЗКІСТЬ, кості, ж. 1. Властивість за знач. різкий 1-5. Це була не звичайна - мінеральна вода. Свіжа, студена, гостра на смак, вона забивала дух своєю міцною приємною різкістю (Гончар, III, 1959, 90); Контрастність і різкість зображення кадру на екрані значною мірою залежить від стану поверхонь лінз об'єктива (Пересувні кінопр., 1959, 226); Всі спортсмени відчували його [Карцева] прямоту, різкість і нетерпимість до будь-якої неуважності в роботі (Собко, Стадіон, 1954, 74).
^ Наводити на різкість - настроювати фотоапарат, бінокль і т. ін. так, щоб досягти найбільшого ступеня чіткості, видимості деталей об'єкта. Лажечников підніс бінокль до очей і став наводити на різкість (Перв., Дикий мед, 1963, 474).
2. Грубе слово, різкий вислів. Вона не образилася тою різкістю, хоч, очевидно, почула її (Фр., VI, 1951, 92); На адресу Франки Юрко почав кидати непристойні дотепи, поки дівчина не відповіла різкістю (Чорн., Визвол. земля, 1959, 84).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | різкість | різкості |
Родовий | різкості, різкости | різкостей |
Давальний | різкості | різкостям |
Знахідний | різкість | різкості |
Орудний | різкістю | різкостями |
Місцевий | на/у різкості | на/у різкостях |
Кличний | різкосте | різкості |