різнація
РІЗНАЦІЯ, ї, ж., рідко. Те саме, що різниця1 1. Вони були великі приятелі,.. хоч між ними й була різнація по вроді та вдачі (Н.-Лев., І, 1956, 586); Гордій витяг з шафи управителеві записи і прирівняв їх до цих. Різнація була чимала (Гр., II, 1963, 93); В'їдливо ж цікавляться пани за різнації: як в нас уживаються між собою нації? (Тич., І, 1957, 196).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | різнація | різнації |
Родовий | різнації | різнацій |
Давальний | різнації | різнаціям |
Знахідний | різнацію | різнації |
Орудний | різнацією | різнаціями |
Місцевий | на/у різнації | на/у різнаціях |
Кличний | різнаціє | різнації |