різьба
РІЗЬБА, и, ж. 1. Мистецтво вирізування малюнка, візерунка на якому-небудь твердому матеріалі. [Єгиптянин:] Либонь, що я б не мури малював, різьби, малярства, будівництва вчився б (Л. Укр., II, 1951, 245); У шкільні роки О. Гаврилюк виявив здібності до малювання, ліплення, різьби, музики і віршування (Іст. укр. літ., II, 1956, 611).
2. Малюнок, візерунок, вирізаний на якому-небудь твердому матеріалі. І кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє: «Мене створив єгипетський народ» (Л. Укр., І, 1951, 253); Як цяцька, красувався на цегляному підмурку будинок з ганком, оторочений навкруг дерев'яною різьбою (Стельмах, II, 1962, 367); * У порівн. Обриси дальнього лісу, хат були чіткими, наче свіжа різьба (Стельмах, II, 1962, 333).
3. техн. Гвинтова канавка на циліндричній або конічній поверхні чого-небудь. Досить часто на токарних верстатах доводиться нарізати різьбу (Різальні інстр.., 1959, 63); Іван Кіндратович Степ запропонував новий пристрій для розточки внутрішньої стрічкової різьби (Ткач, Арена, 1960, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | різьба | різьби |
Родовий | різьби | різьб |
Давальний | різьбі | різьбам |
Знахідний | різьбу | різьби |
Орудний | різьбою | різьбами |
Місцевий | на/у різьбі | на/у різьбах |
Кличний | різьбо | різьби |
різьбити
РІЗЬБИТИ, блю, биш; мн. різьблять; недок., перех. і без додатка. 1. Наносити малюнок, візерунок різцем на який-небудь твердий матеріал; прикрашати щось різьбленням. Він щодня різьбив, мережачи преловкі візерунки на тих на трьох нових стовпах (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 161); Ще юнаком Прокіп разом з батьком різьбив наличники вікон до сільських хат (Нар. тв. та етн., 6, 1964, 67).
2. Вирізуючи, ріжучи, створювати скульптурне зображення з якого-небудь, перев. твердого матеріалу. У галузі дерев'яної скульптури успішно працюють лемківські майстри.. Вони різьблять птахів, звірів, часто звертаються також до сюжетних композицій з життя верховинців (Нар. тв. та етн., 1, 1968, 60); [Меценат:] Боги мої! Ви подивіться, друзі! Се ж тая мармурова Терпсіхора, що я купив учора від Федона!.. (До Неріси ). Він різьбив із тебе? (Л. Укр., III, 1952, 459); - Перед вами - дві корови, теля і постать доярки; це зображення взято із камінного саркофага єгипетської принцеси Кауіт. П'ять тисячоліть тому цю урочисту прикрасу різьбив, може, найкращий скульптор країни (Вол., Місячне срібло, 1961, 290); * Образно. Спогади з такою ясністю різьбили, карбували минуле, наче воно стояло перед ним, як цей глухий осінній вечір... (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 680); // Обробляти поверхню твердого матеріалу, створюючи яке-небудь зображення. - Хіба ви знаєте, як різьбити дерево? - питаю я. - Звичайно, знаю. На острові Пао я часто тільки цим і займався. Коли моя мала поїде було до сусіднього острова, я сиджу і вирізую з.. кореня її обличчя і тіло (Ю. Янов., II, 1958, 151).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | різьблю | різьбимо |
2 особа | різьбиш | різьбите |
3 особа | різьбить | різьблять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | різьбитиму | різьбитимемо |
2 особа | різьбитимеш | різьбитимете |
3 особа | різьбитиме | різьбитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | різьбив | різьбили |
Жіночий рід | різьбила | |
Середній рід | різьбило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | різьбімо | |
2 особа | різьби | різьбіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | різьблячи | |
Минулий час | різьбивши |