самомилування
САМОМИЛУВАННЯ, я, с. Милування самим собою, своїми достоїнствами, успіхами і т. ін. В його «яканні» нема й крихти самомилування. В цьому «яканні» - самокритика молодої радянської людини (Смолич, VI, 1956, 207).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самомилування | самомилування |
Родовий | самомилування | самомилувань |
Давальний | самомилуванню | самомилуванням |
Знахідний | самомилування | самомилування |
Орудний | самомилуванням | самомилуваннями |
Місцевий | на/у самомилуванні | на/у самомилуваннях |
Кличний | самомилування | самомилування |